Олександр Соломко

«Мозок навчився відключатися»

ДОСВІД

Ментальний добробут командиПоширення чутливого контентуРобота в зоні бойових дійСпівпраця з психологами

Місто

СУМЩИНА

ВИДАННЯ / МЕДІА

МЕРЕЖА ГІПЕРЛОКАЛЬНИХ МЕДІА

Олександр Соломко керує мережею гіперлокальних медіа у 10 прикордонних громадах на півночі Сумщини. Це територія, де війна відчувається щодня: максимально наближені до кордону міста та села потерпають від постійних атак FPV-дронів та ударів з артилерії, а по більш віддаленим населеним пунктам росіяни бʼють керованими авіабомбами та дронами.

Попри небезпеку, редакція Олександра продовжує працювати. Основний акцент медійники роблять на відеоконтенті для YouTube, і разом із партнерами з Глухова фактично залишаються єдиним медіа в районі, що висвітлює воєнні злочини росіян не лише у районному центрі, а й віддалених громадах. Сумщина розтягнута на сотні кілометрів, і це додає складності. Та попри відстані й постійну загрозу, мережа продовжує фіксувати російські злочини.

Робота в зоні бойових дій

День починаємо з перевірки повідомлень від оперативного командування про обстріли. Якщо є загиблі та великі руйнування, чуємо потужні вибухи ще з вечора і розуміємо – ранком працюватимемо не за планом.

Офіс зараз пустує через великі обстріли в тому районі, через що команді довелося частково виїхати. Ефективність збільшилася: люди в безпеці швидше обробляють інформацію. Ми є практично єдиним медіа, що охоплює весь район. На нас лежить велика відповідальність – якщо ми не покажемо, це не покаже ніхто.

Наші медійники неодноразово опинялися під обстрілами під час зйомок. Хоч ми завжди намагаємося продумати всі ризики перед відрядженням, інколи розуміємо: якщо росіяни помітять, що ми журналісти, ймовірність атаки зростає в рази. Через це часом страшно навіть одягати бронежилет із написом «Преса».

Співпраця з психологами

Розуміємо, як важливо привертати увагу до ментального здоровʼя, тому брали участь у програмах індивідуальних консультацій з психологами, які раджу спробувати колегам. Це було дійсно необхідно нашим журналістам. Особливо тим, які пережили втрату, але продовжують виконувати свій професійний обовʼязок, і попри неймовірну біль, висвітлюють поховання воїнів. Є колега, який, побачивши дітей у трунах, категорично відмовився працювати з таким контентом. Для нього це був дуже травматичний досвід, після якого він звертався до психолога. Казав, що готовий їздити знімати обстріли чи будь-що, але не поховання. І редакція це приймає — кожен має право на свої межі.

У 2022 році, коли починали знімати поховання воїнів, ми не знали як на це відреагують родичі, бо такої практики у нашому регіоні просто не було. Трохи згодом відчули вдячність від людей, для яких наша праця – збереження памʼяті про їхніх близьких. Вони дякують, що їхні рідні не забуті, що є відеопам’ять. Це перетворює травматичну роботу на служіння спільноті.

Поширення чутливого контенту

Ми починали з текстових матеріалів, але з початком повномасштабного вторгнення зробили ставку на відеоконтент, щоб якнайбільше передати глядачам ті жахи, що відбуваються в Шосткинському районі. А тому десь 90% контенту розміщуємо на платформі YouTube. Це досить складно, бо не кожна людина готова розповісти про пережите на камеру, але вважаємо, що саме відео підвищує цінність наших матеріалів.

Мозок навчився відключатися й тимчасово блокувати емоції після травматичних подій. Часом стою, плачу разом з родиною на похованні, дуже важко емоційно. Проходить час, їду назад – забуваю. Так само під час обстрілів: розумієш що може влучити FPV-дрон, але виїжджаєш з небезпечної зони і відразу забуваєш.

2014 році кожне поховання воїна переживали тиждень: снилося, нагадувало, ніби відчували біль разом із родичами. Після 2022 року це стало трагічною буденністю – по 5-7 похорон на тиждень, іноді кілька на день. До всього звикаємо, так влаштовані.

Редакційні практики з підтримки ментального здоров’я – досвід Олександра Соломка:

Гнучка релокація команди – частина працює на місцях, частина дистанційно, що підвищує продуктивність і безпеку.
Командна підтримка та розподіл ролей – чіткі функції під час кризових ситуацій допомагають уникнути перевантаження окремих членів команди.
Участь у психологічних програмах – консультації та регулярне планування підтримки ментального здоров’я допомагають команді справлятися з емоційним навантаженням.