Марина Савченко

«В Україні немає жодного безпечного місця»

ДОСВІД

Ментальний добробут командиПовсякдення в умовах війниРобота в зоні бойових дійСпівпраця з психологами

Місто

ХЕРСОН

ВИДАННЯ / МЕДІА

«НОВИЙ ДЕНЬ»

Марина Савченко – спеціальна кореспондентка херсонської газети «Новий день», мультимедійного видання з фейсбук-сторінкою, ютуб-каналом та друкованою версією, яке, попри фінансові труднощі, зберігає всі формати. Медійниця висвітлює життя в Херсонській області, зокрема, на деокупованих територіях, в окупації та історії переселенців.

Чотири місяці вона сама провела у районі Херсону, який зараз є червоною зоною. Із вікна другого поверху спостерігала за рухом ворожої техніки по Антонівському мосту й фіксувала події в окупованому місті для новин «24» каналу.

Повсякдення в умовах війни

Малюю ікони олівцем для заспокоєння – сама з родини художників. Навчилася малювати на майстер-класі 6 років тому і навіть отримала благословення священика. Погані теми перекриваю позитивними сюжетами. Реально відпочиваю, коли роблю світлі матеріали про світлих людей.

Висвітлюю життя не тільки на правому березі, а й розповідаю, що відбувається в окупації, оскільки на нас виходять читачі. Розумію ситуацію добре, хоча це лише якийсь відсоток від того, що насправді відбувається.

Співпраця з психологами

Зверталася до кількох фахівців за програмою для переселенців. Перша психологиня не підійшла через формальний підхід. Друга допомогла вийти зі стану професійного вигорання, коли змушувала себе працювати вже через силу. Третя допрацювала за пару сеансів і сказала, що більше не треба. Зараз не відчуваю потреби звертатися до психолога.

Робота в зоні бойових дій

Чула як розстрілювали мирних жителів, коли окупанти заходили до міста. Пам’ятаю крики людей і постріли з мінометів: розстрілювали автівки і людей, які траплялися на шляху. З п’ятиповерхівки навпроти хтось прокричав «русський корабль». Окупанти відкрили вогонь, через це будинок спалахнув і там загинули люди…

Після викрадення мого колеги Олега Батуріна припинила включення на телеканал, розуміючи небезпеку. Не ходила на мітинги, хоча передавала відео від людей. Розуміла, що як телевізійниця, обличчя, якої впізнають, буду схоплена одразу. Окупанти постійно стежили за моїми знайомими, які ходили на мітинги. Після затримання однієї з них, з її акаунту надходили дивні повідомлення: росіяни намагалися дізнатися, де я перебуваю і виманити мене на зустріч.

В окупації повністю стирається реальність, живеш у вакуумі під шаленим тиском. Люди переживають страшні страждання через пропаганду, репресії та злочини.

Виїхала з Херсона до Вінниці після 4 місяців світломаскування. Боялася вмикати світло в темряві через звичку. Крики і постріли з окупації довго стояли в голові. Зараз пам’ятаю це, як вчора.

Практики підтримки ментального здоров’я: досвід Марини Савченко

Пошук «свого» психолога.
Перетворення творчої терапії на регулярну практику. Коли на душі важко, Марина малює ікони олівцем. За її словами, творчість повністю не виводить з пригніченого стану, але справді його полегшує.
Баланс важких і світлих тем. Десять років Марина Савченко вела кримінальний проєкт, але зрозуміла – світлі матеріали про цікавих людей дають справжній відпочинок. Навіть під обстрілами в Херсоні вона зняла історію про сусідку, яка пекла паски під час обстрілів.
«Я радше оптимістка, вмію помічати красу довкола, – каже про себе Марина. – Навіть коли їду по Херсону, (а над головою гудуть ворожі дрони), дивлюся на поля й милуюся їхньою красою. Коли зустрічаю світлих людей, намагаюся зосередитися на їхній енергії, а не на небезпеці. Це свідома практика – переводити увагу на світле».